Бувальщина Дикі
качки.
Кум Василь
живе в селі
Що Волиця
зветься,
Господарка там
велика
Все в Нього
ведеться.
Дві корівки
він тримає
Бика
Трампа, дві свині,
Кури, гуси
не рахує
Ще у
клітці є кролі.
Одиноко лишень
Качур
Навесні ходив,
Коли
Качка десь пропала
Дуже він
тужив.
Його Федя
називали
І він
відзивався,
Коли діти
підганяли
То навіть
кусався.
Кожен день
ходив на річку
Плавав і
купався,
Та
під вечір на
подвір’я
Завжди
повертався.
Та одного
дня до дому
Федько не з’явився,
І шукали
його всюди
Невже загубився.?
П’ятий день
вже не приходить
Про Федька
забули,
Коли раптом
біля брами
Його голос
вчули.
Кум біжить
із хати швидко
Ворота відкрити,
І скоріше
качура
Додому впустити.
Вибігає на
дорогу
Та очам
не вірить,
Дикі качки кругом
нього
Хто в
таке повірить.
А Федько
як командир
Всіх поставив
в ряд,
Дику качку біля
себе
І дванадцять
каченят.
Зайшли гості на
подвір’я
Кожен щось співає,
І скоріше
на вечерю
Зерна вимагає.
Повечерявши досхочу
Не стали
тікати,
А
пішли за
вожаком
Щоб відпочивати.
Ціле літо приходили
Із рук кашу
брали,
В Василя
харчів багато
Швидко підростали.
Кум гордився
Федьком дуже
Друзів приводив,
Який мудрий
в нього качур
Диких приручив.
Літо швидко пролетіло
Жовте листя
вже летить,
Для господаря
тривожна
Наступає мить.
Випускає Він качок
Усі вибігають,
Чомусь дивляться
на небо
Де родичі
пролітають.
Раптом гості пригадали
Що вміють
літати,
І за
мить вже аж
до хмари
Стали підніматись.
Над подвір’ям круг
зробили
І щось
закричали,
Мабуть кумові
спасибі
За усе
сказали.
Федько також
розігнався
І хотів злітати,
Та не
вдалося йому
У небо
піднятись.
А Господар
заспокоїв
Не треба
кричати,
Всі весною
прилетять
Будемо чекати.
М.Конц
14.07.2018р.
м.Львів.
