Пісня Я Гондольєр.

                            Я  Гондольєр.

               

                            Я  часто  сонце

                                   В  озері  стрічаю,

                                   І  ясний  місяць

                                   У  воді  блистить…

                                   Свою  роботу

                                   Люблю  й  поважаю,

                                   Не  залишаю  човен 

                                   Ні  на  мить.

                                        Приспів:

                             Я  Гондольєр…

                             В  гондолі  я  ночую,

                             Я  Гондольєр…

                             На  березі  живу,

                             Я  Гондольєр…

                             Усіх  жінок  почую,

                             І  всіх  до   мрії

                             Нині  довезу.

                                    Колись  на  мене

                                    Пані  обіжались,

                                    Що  я  весло

                                    Не  правильно  тримав,

                                    Але  тепер …

                                    Доросліші   ми  стали

                                    І  я  мудріший

                                    З  кожним  днем  ставав.

                                            Приспів.

                                  

                                    Уже  постійних

                                    Пасажирок  маю,

                                    На  дикий  пляж

                                    Їх  вчасно  завезу…

                                    Вони  мені

                                    Секрети  довіряють,

                                    Бо  я  нікому

                                    Ніц  не  розкажу…

                                          Приспів.

                                                            М.Конц

                                                                                                 31.03.2018р.

                                                                                                     м.Львів.                              

                                           

Воркута.

                          Воркута.

             Про  далекий  край  холодний

                Буду  я  писати,

                Все, що  бачив  очевидець

                Треба  розказати.

                Про північне  сяйво

                І  про  вічну  мерзлоту,

                Мова  піде про  полярне

                Місто  Воркуту.

                 У  часи  радянські  ,, славні ‘’

                 Коли  Сталін  панував,

                 За  полярним  колом  місто

                 Будувати  він  почав.

                 Як  і  всім  царям  Росії

                 Раби  помагали,

                 Набирав  їх  з  України

                 Тисячами  гнали.

                 Серед  тих  нещасних

                 Що  їх  засудили,

                 Був  і  дідо  мій  Іван

                 У  лісах  його  зловили.

                  Їх  криївку  з  літака

                  Ущент  розбомбили,

                  Хто  лишився  ще  живий

                   Війська  окружили.

                   І  пішов  дід  по  етапу

                   Аж  до  Воркути,

                   Там  місцевість  не  безлюдна

                   Кругом  табори.

                   Хтось  вугілля  вже  копає

                   Хтось вапно й цемент носив,

                   А  жіночий  табір  смерті

                   Цеглу  якісну  робив.

                   З  України  так  багато

                   Людей  посадили,

                   Що  Вони  у  таборах

                   Закони  змінили.

                   Де  колись  злочинці  урки

                  В  зонах  заправляли,

                  Хто  такий Степан Бандера

                  Тепер  швидко  взнали.

                  Дід  Іван  роки  відсидів

                  На  поселення  пішов,

                  Невелику  там  землянку

                  Над  Печорою  знайшов.

                 Написав  листа  додому

                 Рідних  запросити,

                 Бо  ще  треба  років  п’ять

                 В  Воркуті  прожити.

                 Тут  чекало  діток  троє

                  І  не  рідна  мати,

                 Тож рішили  в край далекий

                  Усі  вирушати.

                  Позбирали  одяг  кращий

                  І  харчі  що  мали,

                  Як  далеко  Воркута 

                  Ще  не  уявляли.

                  До Москви якось дістались

                  І  до Сиктивкара,

                  Ну  а  далі -  бездоріжжя

                  Справжня  Божа  кара.

                  На  вокзалі  ні  людини

                  Наші    лиш  стоять,

                  Часто  тупають  ногами

                  Бо  мороз  аж  сорок  п’ять.

                  Йдуть  загони  арештантів

                  Раптом  хлопець  вибігає,

                  І  кричить  на  нашій  мові

                  Христос  ся  Рождає !!!

                  Відповіли  йому  тихо

                  Голови  впустили,

                  Але  рідне  привітання

                  Все ж  додало  сили.

                  Куда єдішь  мать сегодня

                  Хтось  із заду  запитав,

                  Це  військовий  у  шинелі

                  Коло  них  стояв.

                  Їду  пане  в  Воркуту

                  Мачуха  сказала,

                  І  дівчат  що аж  трусились

                   Лагідно  обняла.

                  Здесь  ,,кукушка’’ скоро  будєт

                  Надо  подождать,

                  Ви  зайдітє  в  зал  вокзала

                  Там  можна  й  поспать.

                  Спати  діти  не  хотіли

                  Спасибі  сказали,

                   І  за  мить  вже  у цім залі

                  Тісному  стояли.

                   Піду  я  вам  діточки

                   Щось  солодкого  придбаю,

                   А  то  їсти,  ні  води, 

                   Нічого  не  маєм.       

                  Підійшла  до  продавця

                  Що  мав  торгувати,

                  Прошу пана  нам солодкого

                  Для  дітей  щось  дати.

                  Видно  комік  продавець

                  Української  не  знав,

                  Бо   сільотки  два  кіло

                  У  газету  завертав.

                  Скоро  прібєла  ,,кукушка’’

                  Це  маленький  паровозик,

                  Що  від  зони  і  до  зони

                  Людей  перевозив.

                 Пару  днів  ще  добирались

                 До  цієї  Воркути,

                 Ще  прийшлося  на  оленях

                 І  ногами  трохи  йти.

                 Дід  Іван  уже  чекав

                 Гостей  з  України,

                 Тож  замовив  меблі  гарні

                 В зоні ,для  родини.

                 І ось вона - далека  Воркута

                 Хоч  ніч , та  не  дрімає,

                 Північним  сяйвом  голубим

                 Нових  людей  стрічає.

                 На  вишці  ходить  вартовий

                 Який  усе  почує,

                 Бо  він  по - нашому,як  ми,

                 Не  спить, а колядує.

                 Коли  побачив  діточок

                 До  низу  вмить  подався,

                 Кого  шукаєм  мамо  тут?

                 Земляк  наш  запитався.

                  Дорогу  швидко  показав

                  Спитав  як  добирались,

                  Це  не  далеко, це  вже  тут,

                  Ви  майже  вже  дістались.

                  Знайшли  посьолок  край  гори

                  І  дідову  землянку,

                  І  розмовляли  про  свій  край

                  Ще  довго, аж  до  ранку.

                  На ранок був страшний мороз

                  Усі  тепла  чекали,

                  І  до  повернення  назад

                  Ночі   рахували. 

                

                  Та  прийшлося  ще  багато

                  Ночей  пережити,

                  І до  школи  треба  йти

                  Й  руську  мову  вчити.

                 Аж  допоки  у  Москві

                 Влада  помінялась,

                 Аж  тоді  ,,кукушка’’  всіх

                 З  Воркути  забрала.

                                             М.Конц

                                                             19.03.2018р.

                                                                 м.Львів.