пʼятниця, 1 березня 2019 р.

Батурин.


                Батурин.
        310 –й  річниці  Батуринської  трагедії
        12 Листопада  1708р. Присвячується.


Другий  день  горить  Батурин
Горить  і  палає,
Ніхто  вогонь  не  гасить
Бо  людей  немає.

Усіх  кляті  московіти
Усіх  повбивали,
Ні  дорослих,  ні  дітей,
Не  пошкодували.

Аж  п'ятнадцять тисяч  душ
На  той  світ    забрали,
Видно  совісті  ‘’брати’’
Ні  грама  не  мали.

Гетьмана  не  було  в  місті
Він  до  шведів  завітав,
Договір  про  дружбу  з  Карлом
В  листопаді  підписав.

Як  почув  це  Петро  Перший
Наче  звір  ходив,
Меншикова   зразу 
У  столицю  запросив.

Слухай  Меншиков  наказ
Ще  мені  раз  послужи,
Вирушай  і  цей  Батурин
Ти   з  лиця  Землі  зітри.

Орди  вражі  не  чекали
З  півночі   уже  стояли,
Щоб  відкрили  браму  міста
Зрадників  кругом  шукали.

І  знайшовся  зрадник  - Нос
З  вечора  він  не  дрімав,
А  тихенько  серед  ночі
Двері  міста  відкривав.

І  влетіла  п’яна  зграя
І  церкви  валили,
Навіть  турки  і  татари
Цього  не  робили.

Тож  до  ранку  із  столиці
Руїна  лишилась,
Одна  дівчинка  маленька
Плакала  й  молилась.

Біля  мертвої  матусі
Тихо  примостилась,
Думала  що  мама  спить
В  очі  їй  дивилась.

Коли  ж  гетьман  повернувся
На  коліна  впав,
І  на  згарищі  ще  довго
Голосно  ридав.

Він  цю  дівчинку  забрав
І  відправив  у  село,
Вона  людям  все  розкаже
Що  творив  Петро.

Як  здолати цього  звіра
Мазепа  не  знав,
Отож  ворогом  Москви
Він  навіки  став.

А  цей  звір  не  тільки  наші
Села  грабував,
Він  і  назву  нашу -  РУСЬ
Москві  приписав. 

Горда  назва  Р усь  надовго
До  племен  цих  перейшла,
''Мы  теперь   Европа  тоже''
Вихвалялася  Москва.

Та  Європою  ніколи
Московія  не  була,
Як  і  триста  літ,так  нині
Залишається  - орда.

А  Батурин  піднімався
І  на  ноги  Він  вставав,
Будував  церкви  і  мури
Битви  пам’ятав.

Нині  хрест  великий  в  центрі
Люди  збудували,  
Щоб  історію  нащадки
Вічно  пам’ятали.
                                             М.Конц
                                      Листопад 2019р.
                                         м.Батурин.





2 коментарі:

  1. Респект і повага. Кожний воює по своєму за долю Нашого народу.

    ВідповістиВидалити
  2. Так! Це істинна правда. Ця погань, московіти, орки, чи як їх там називати , до сьогодні прагнуть крові та посягань на європейську територію.

    ВідповістиВидалити