Пісня Останній дзвінок

Сьогодні до школи ми йдем урочисто,

Скінчився важливий урок

Про це нам співає ,

Знайомий з дитинства

Останній дзвінок

Останній дзвінок...

Дорогу в доросле життя відкриває

І просить зробити цей крок,

Хоч голос у нього

В цю мить не веселий,

Останній дзвінок

Останній дзвінок...

Серйозними стали і хлопці й дівчата

Усі розцвіли як садок,

Дорослими змусив їх

Нині сприймати

Останній дзвінок

Останній дзвінок...

Букети конвалій до класу несемо

Мільйони чарівних квіток,

Спасибі учителю

Просить сказати.

Останній дзвінок

Останній дзвінок...

Ви завтра підете у світ невідомий

Підніметесь аж до зірок,

Про школу і друзів

Лиш він нагадає.

Останній дзвінок

Останній дзвінок...

М. Конц

27.05.2016р.

м. Львів

Пісня Свинки Пеппи.

А мій тато старший  Свин

Мама старша Свинка,

А я Пеппа наймолодша

У сім’ї дитинка.

Тато риє, мама риє

А я помагаю,

Бо глибоко рити нині

Ще сили не маю.

Пеппа швидше, Пеппа швидше

Усі підганяють,

Що я дівчинка маленька

Вони що , не знають.

Пеппа йдемо, Пеппа йдемо

У садок раненько,

Та не хочу я вставати

Прошу тата й неньку.

Краще буду , краще буду

Я діброву рити,

Ніж з тим хлопчиком нечемним

У садок ходити.

М.Конц

11.05.2016

м.Львів

ДЖАМАЛА

Євробачення в Стокгольмі

Вже фінал триває,

Там сьогодні і Джамала

Наша виступає.

Пісню має не просту

Сама написала,

Як радянська влада з Криму

Людей виганяла.

Відправляли поїздами

В товарних вагонах,

Помагали їм збиратись

Люди у пагонах.

Із маленькими дітьми

До Сибіру гнали,

Тож багато там татар

Назавжди остались.

Не словами це казала

Чарівна Джамала,

Вона серцем говорила

Душею співала.

Строгі шведські глядачі

Хоч і слів не знали,

Під кінець такого співу

Сльози витирали.

Вся Європа більше взнала

Є така Країна,

Як сказала їм Джамала

Крим- це Україна.

Ця велика Україна

Вірила і знала

Що сьогодні переможеш

Тільки  Ти – Джамала.

М.Конц

19.05.2016

м. Львів

Скарб

А мій тато хобі має

Полуботка скарб шукає,

Кажуть Гетьман закопав

Де шукати не сказав.

Золота,  аж три вози

Закопав Він назавжди,

Карту може загубили

Може вороги спалили.

Ми із татом ще не знаєм

Поки навмання шукаєм

Тато каже, вірмо долі

Бо шукаєм вітра в полі.

Не жартую , твердо знаю

Щиро татові бажаю,

Щоб в суботу він пішов

І казковий скарб знайшов

М.Конц

27.04.2016

м. Львів

Як в СССР героїв обирали

Герої

Щоби людям показати

Як потрібно працювати,

Як в Союзі треба жити

Змушені ми їх створити.

Мова піде про героїв

Про героїв соц. труда,

Що вони за люди, звідки

І яка у них мета.

Ця історія правдива

Сам Киселик розказав,

Він колись в часи радянські

Теж героїв вибирав.

Працював аж у Сибіру

Свою справу знав,

Там  відкритим способом

Вугілля копав.

Їх об’єднання велике

Свої шахти мали,

По зарплату до кантори

Літаком літали.

Усі шахти наш Киселик

Дуже добре знав,

Бо не перший рік успішно

Ще й парторгом підробляв.

То ж зібрав їх секретар

На закриті збори,

Дуже довго щось читав

А потім говорить.

Тут прийшла з Москви дипеша

Вам потрібно знати,

Що пора і нам героя

В колективі мати.

В нас героєм буде жінка

Років тридцять п’ять,

Щоб не мала чоловіка

Й всі параметри на п’ять.

Очі щоб були красиві

Щоб не гнула спину,

Трохи стажу щоби мала

І одну дитину.

То ж летіть мерщій у маси

Жіночку шукайте,

І за тиждень, півтора

Кандидатів дайте.

Комуністи  розійшлися

Стали працювати,

І героя в колективі

Швидко вибирати.

Наш Киселик не барився

Знав що є Вона,

Була в нього на приміті

Жіночка одна.

Вимогам відповідала

В них на складі працювала,

З чоловіком у розводі

Тож уся була в роботі.

По дві зміни працювала

Там на складі все приймала,

Вже не треба далі йти

Годі кращої знайти.

Підійшов  в  обід  до складу

І чергу зайняв,

Потім прямо із порога

До Хрестини так сказав.

Ти успішно працювала

Найдороще віддавала,

Де шукати ще такої?

Я пошлю Тебе в герої.

Ця Хрестина добра була

Не всім відмовляла,

За хвилину півтора

Свою згоду дала.

Передав парторг до верху

Прізвище її,

Так зробили всі колеги

За чотири дні.

Вже за тиждень жіночок

Секретар збирає,

І прискіпливо, повільно

Усіх оглядає.

Як зробити справжній конкурс

У парткомі знали,

Кажуть навіть гарний одяг

Частково знімали.

Ось роз’їхались красуні

По сибірськім краї,

Повідомлення з Москви

Кожен з них чекає.

Лиш Киселик ні секунди

В ній не сумнівався,

Коли йому подзвонили

Він не здивувався.

Ще ніхто на підприємстві

Не чули, не знали,

Що Хрестину із їх складу

В герої обрали.

Попросили ще з парткому

Все помалювати,

І найкраще що в них є

На склад віддавати.

Бо не гоже для Героя

Щось погане мати,

Усім шахтам у Сибіру

Треба показати.

І поїхала Хрестина

Свій шлях починати,

До далекої столиці

Зірку получати.

Через тиждень повернулась

І сама не знала,

Вона геть перемінилась

Ніби й вища стала.

У газеті вже з’явилась

Фотографія за мить,

А на ній геройські груди

І зоря блистить.

Усе рідше на роботі

Бувала Хрестина,

Перебралась до столиці

І забрала сина.

З тих часів лише з екрану

Ми її стрічали,

І хвалили навіть хлопці

Коли випивали.

Коли слово мав Киселик

Дуже Він гордився,

Таки є у мене око

Я не помилився...

А на складі залишилась

Велика картина,

На ній був герой красивий

Це наша – Хрестина.

М. Конц

26.04.2016.

м. Львів

Безквіт

Безквіт

Знов хвалилася Марина

Інтернет читала,

То ж цікавий там рецепт

Торта я скачала.

В Голлівуді дуже люблять

Поважає світ,

Та і назву гарну має

Весняний безквіт.

То ж не буду довго час

З вами витрачати,

А почну відразу нині

Його випікати.

Підготовила плиту

Борошно місила,

З  шоколаду білі квіти

Яблуні зробила.

Помістила у духовку

Стала випікати,

А сама пішла до хати

Інтернет читати.

Чи то газ великий дала

Чи довго сиділа,

Коли я зайшов на кухню

То плита диміла.

Ой спасай кричу Марина

Бо запах духм'яний,

Це мабуть вже підгорає

Наш безквіт «Весняний».

Наче блискавка з’явилась

Стала виключати,

А за мить і чорну сажу

З пирога знімати.

Не хвилюйся так Марина

Не смій сумувати,

Та з’їмо ми цей пиріг

Треба назву поміняти.

Засміялась господиня

Глянула на світ

Ще не давно був з квітками

А тепер – «безквіт»

Всі вкусили того торта

Ще хотіли брати,

А безквіт тепер назвали

«сучасні Карпати».

М. Конц

08.05.2016

м. Львів

Біла ворона

   

Вже навчання в інституті

Кінця добігає,

Залишився один іспит

І диплом ще маєм.

Спец предмет здаємо нині

Хоч він не простий,

Та для мене був цікавий

Ба навіть легкий.

Викладач вже появився

Всі білети має,

Болеслав Левицький

Екзамен  приймає.

Він очолив в інституті

Парт. Організацію,

А у нас він викладав

Пром. Каналізацію.

Цей предмет ми вчили довго

Більше як два роки,

І практичні були пари,

І прості уроки.

Курсові здавав успішно

Самостійно їх робив,

Очисні споруди Львівські,

Разів десять обходив.

Всі білети на екзамен

Дуже добре знав,

То ж здавати був готовий

І страху не мав.

Раптом староста зявився

І тихо шепоче,

Треба гроші до конверту

Якщо здати хочеш.

Гроші в мене були ці

І здати хватало,

Але дуже не приємно

На душі щось стало.

Ніби я роздітий зовсім

Серед вулиці стою,

І малу свою дитину

В рабство віддаю.

Знаєш що я скажу Вова,

Це вже старосту так звати,

Перестану після цього

Себе поважати.

То ж Володя зложив список

На червоному папері

І побіг до Болеслава

Захлопнувши двері.

Пять хвилин поговорили

Швидко відчитався,

Після цього вже екзамен

На кінець почався.

Перша трійка швидко здала

Друга підійшла

Тут і черга вже до мене

По алфавіту прийшла.

Потягнув білет, чекаю

Біля дошки став,

Бо найлегший серед всіх

Він мені попав.

Запитав чи можна зразу

Вже відповідати,

І без підготовки

Іспит цей здавати.

Викладач уздрівши список

На червоному листку,

Попросив йти готуватись

За столом що у кутку.

Я швиденько написав

П’ять листочків аж списав

Що би довго не чекати

Вже іду відповідати.

Прочитав питання перше

Почав відповідь читати,

Та учитель вже не слухав

Став перебивати.

Всі питання на засипку

Дуже добре знає,

Що Ньютону не під силу

Він мене питає.

За свої усі знання

Лише трійку получив,

І цікавий цей предмет

Чуть не завалив.

Це екзамен в нас останній

Тож ми спланували

І на кафедрі бенкет

Гарний влаштували.

За столи всі друно сіли

Вчителя позвали,

І якраз на проти мене

Його посадили.

Я поглянувши на нього

Ані слова не сказав,

Та в очах моїх нервових

Геть усе він прочитав.

І промовив дуже тихо

Не слід нервуватись,

Це життя  таке у нас

Треба готуватись.

Зрозумів тоді я твердо

Всі здавали й ти здавай,

Не впаде корона

А то цілий день ходив

Як ,,Біла ворона''...

  М. Конц

17.03.2016

  м. Львів