Герої
Щоби людям
показати
Як потрібно
працювати,
Як в Союзі треба
жити
Змушені ми їх
створити.
Мова піде про
героїв
Про героїв соц. труда,
Що вони за люди,
звідки
І яка у них мета.
Ця історія
правдива
Сам Киселик
розказав,
Він колись в часи
радянські
Теж героїв
вибирав.
Працював аж у
Сибіру
Свою справу знав,
Там відкритим
способом
Вугілля копав.
Їх об’єднання
велике
Свої шахти мали,
По зарплату до
кантори
Літаком літали.
Усі шахти наш
Киселик
Дуже добре знав,
Бо не перший рік
успішно
Ще й парторгом підробляв.
То ж зібрав їх
секретар
На закриті збори,
Дуже довго щось
читав
А потім говорить.
Тут прийшла з
Москви дипеша
Вам потрібно
знати,
Що пора і нам
героя
В колективі мати.
В нас героєм буде
жінка
Років тридцять
п’ять,
Щоб не мала
чоловіка
Й всі параметри
на п’ять.
Очі щоб були
красиві
Щоб не гнула
спину,
Трохи стажу щоби
мала
І одну дитину.
То ж летіть
мерщій у маси
Жіночку шукайте,
І за тиждень,
півтора
Кандидатів дайте.
Комуністи розійшлися
Стали працювати,
І героя в
колективі
Швидко вибирати.
Наш Киселик не
барився
Знав що є Вона,
Була в нього на
приміті
Жіночка одна.
Вимогам
відповідала
В них на складі
працювала,
З чоловіком у
розводі
Тож уся була в
роботі.
По дві зміни
працювала
Там на складі все
приймала,
Вже не треба далі
йти
Годі кращої
знайти.
Підійшов в обід до складу
І чергу зайняв,
Потім прямо із
порога
До Хрестини так
сказав.
Ти успішно
працювала
Найдороще
віддавала,
Де шукати ще
такої?
Я пошлю Тебе в
герої.
Ця Хрестина добра
була
Не всім
відмовляла,
За хвилину півтора
Свою згоду дала.
Передав парторг
до верху
Прізвище її,
Так зробили всі
колеги
За чотири дні.
Вже за тиждень
жіночок
Секретар збирає,
І прискіпливо,
повільно
Усіх оглядає.
Як зробити
справжній конкурс
У парткомі знали,
Кажуть навіть
гарний одяг
Частково знімали.
Ось роз’їхались
красуні
По сибірськім
краї,
Повідомлення з
Москви
Кожен з них
чекає.
Лиш Киселик ні
секунди
В ній не
сумнівався,
Коли йому
подзвонили
Він не
здивувався.
Ще ніхто на
підприємстві
Не чули, не знали,
Що Хрестину із їх
складу
В герої обрали.
Попросили ще з
парткому
Все помалювати,
І найкраще що в
них є
На склад
віддавати.
Бо не гоже для Героя
Щось погане мати,
Усім шахтам у
Сибіру
Треба показати.
І поїхала
Хрестина
Свій шлях
починати,
До далекої
столиці
Зірку получати.
Через тиждень
повернулась
І сама не знала,
Вона геть
перемінилась
Ніби й вища
стала.
У газеті вже з’явилась
Фотографія за
мить,
А на ній
геройські груди
І зоря блистить.
Усе рідше на
роботі
Бувала Хрестина,
Перебралась до
столиці
І забрала сина.
З тих часів лише
з екрану
Ми її стрічали,
І хвалили навіть
хлопці
Коли випивали.
Коли слово мав
Киселик
Дуже Він
гордився,
Таки є у мене око
Я не помилився...
А на складі
залишилась
Велика картина,
На ній був герой
красивий
Це наша –
Хрестина.
М. Конц
26.04.2016.
м. Львів
Немає коментарів:
Дописати коментар