Троянда

Троянда

В чистім полі, край дороги

Хтось троянду посадив.

Сонце нею милувалось,

Дощик корені підлив.

Найгарніша між квітками,

Підростала в гору та.

Милувала очі хлопців,

Край дороги квітка ця.

Вже хотіла розпуститись

Повним цвітом на зорі,

Щоби люди милувались

Даром Божим на весні.

Якось літом в теплий вечір

Вітер сильний ся зірвав.

Чорні хмари в чисте поле

До троянди він погнав.

Боронилась бідна квітка

Та злий вітер силу мав,

Він троянду в чистім полі

Край дороги поламав.

Добрі люди підібрали

Цвіт троянди в полі цім,

Поливали, доглядали.

Щоб зацвів він знову всім.

І троянда через роки,

Знов край поля зацвіла,

Розпустила гарне листя

Квітка вгору підняла.

М. Конц

25.01.2003р

м. Львів