Для внучки

Маргаритка

В Маргаритки Ювілей

Рік один минає,

Її нині привітати

Кожен поспішає.

Хоч і друзів не багато

Дівчина ще має

Але добре цілий рік

Усіх пам’ятає.

Як задзвонить телефон

Вона поспішає

І до вуха кулачок

Швидко прикладає.

 І кричить Ало! Ало!

А я , хто? Питаю

Вона каже дід Павло

З одеського краю.

Мабуть з моря мені дзвонить

Чую хвилі б’ють

Я також туди поїду

Якщо родичі візьмуть.

А сьогодні  йду до церкви

Бога попросити

Щоб у нас на Україні

Було легше жити.

 

За поріг лише ступає

Маргаритка знає

І відразу догори

Ручки піднімає.

Дай, дай  Боже щоби

Я  щасливо  жила ,

Це бабуся по дорозі

Дівчинку навчила.

Потім в парку віддихають

Гарно, справжнє диво

Маргаритка п’є водичку

А бабуся пиво.

 

Далі в них є стадіон

Роблять фіззарядку

Маргаритка в ліжко йде

Бабуся на грядку.

Швидко день за днем спливає

Швидко час іде,

Кожен день нове вивчає

Ніжками вже йде.

А прикраси дуже любить

Любить одівати,

Перед дзеркалом вже може

Цілий день стояти.

 

Знає як іде годинник

Як собака лає,

І як мишка у норі

Тихо промовляє.

Все що знає Маргаритка

Годі описати.

Це потрібно три години

Було би читати.

Вибачайте любі друзі

Мусимо йти спати

Й день народження у друге

Будемо чекати.

М. Конц, 
20.09.2015 
 м. Львів