СИРОТА.

                                                                                     Сирота.

                                                    Плач  Максимка  я  почув

                                                                  І  відкрив  палату,

                                                                  А  він  дивиться на  мене

                                                                  Й промовляє… ТАТО.

                                                                  Заспокоїв  хлопця  я

                                                                  Плакати  Він  перестав

                                                                  Цю історію  про  себе

                                                                  Він  мені  і розказав.

                                                     П’ятий  рік  Я  в дитбудинку

                                                     Тут Я  народився,

                                                     А  точніше  на  світ Божий

                                                     Десь  тут появився.

                                                     Нема  в  Мене ані  батька

                                                     Ні  рідної  неньки,

                                                     Нема кому  пригорнути

                                                     До  серця  близенько.

                                                     Вчора  свято  було в нас

                                                     Миколая  свято,

                                                     Ми  чекали  так  його…

                                                     Раптом  прийде  тато.

                                                     Лист  писали  Миколаю

                                                     В  Нього  щось  просили,

                                                     Особисто  Я  лиш  МАМУ

                                                     Прошу  Вас  щосили.

                                                    Та  з  моїм  то сірим  щастям

                                                    Годі  щось  просити,

                                                    Краще  плакати  в  подушку,

                                                    І  в  надіях  жити.

                                                    Нині  Петрика  забрали             

                                                    У сім’ю  хорошу…

                                                   Може  хтось  Мене  візьме

                                                   Миколая  прошу.

                                                   Як  почуєш  рідна  ненько      

                                                   Приїжджай – благаю,

                                                   Бо  нікого  на  цім  світі

                                                   Більше  Я не  маю.

                                                   Дуже  важко  на  землі               

                                                  Бідним  виживати,

                                                  А  ще  важче  сиротині

                                                  Дивитись, плакати  й  чекати.

                                                                                                                                                                                                             М.Конц

                                                                                                                                                                                                                                                                                  20.12.2014р.

                                                                                                       Лікарня  на Топольный .