Спадщина

                                                                     Спадщина.
  

                                                Бувальщина  про те,  як  славний

                                 хлопець   Вова  Коцан , з  Канади

                                  гроші  получив і все  між  друзів

                                   розділив.

                                      Чи  колись Ви  получали

                                      Спадщину  в  житті,

                                      Знаю  точно,більшість скаже

                                      Ну  звичайно  ні.              

                                              Але є щасливі люди 

                                              Навіть  серед  нас,

                                              Й получають  з за кордону     

                                              Гроші  вже  не  раз.

                                      Перший – це  Володя  Коцан

                                      З  тих  кого я знаю,

                                      Спадщину  бере вже  вдруге

                                      Докази  і  свідків  маю.

                                             На  монтажнім ще заводі

                                             Перший  раз  Він  взяв,

                                             Правда, кажуть, що  на  церкву

                                             Все  тоді  віддав.

                                      А  недавно  Володимир

                                     Знов  задумано сидить,

                                     Я  питаю  що  ся  стало

                                     Але  Він  мовчить.

                                            Потім  каже,ось  Я ділю

                                            Спадщину  тут  сам,

                                            Як  не  будеш  заважати

                                            То й тобі  щось  дам.

                                     Я присів  на  лавку  зразу

                                     І  став  помагати,

                                     Думаю  процент  хороший

                                     Можна  буде  взяти.

                                            Та змінилась  думка зразу

                                            Як  на  список  глянув  я,

                                            Як  почав  його  читати

                                            Закрутилась  голова.

                                    Тридцять  родичів  вже  було

                                    Та  Володя  ще  писав,

                                    Вже  на  дворі  потемніло

                                    Коли  Він  із  крісла  встав.

                                            Перших  десять  я  не знаю

                                            Видно  люди  із  Щирця,

                                            Швидко  список  пробігаю

                                            На  якому ж  місці  я.

                                     Бачу  є  знайомі  люди

                                     Мудрик, Ничка і Нога,                       

                                     Далі  йде Тарас Наталя

                                     І  Дарина Садова.

                                           Тридцять перша Фігель Оля                  

                                           Потім Гречух, Урдейчук,

                                          Тридцять п’ятий  Васелишин

                                           Мабуть  родич або  друг.

                                     Під  кінець  Ярема  в  списку

                                     Пів  процента  Люді  дав,

                                     Ще  хотів  когось писати

                                     Та  на  цьому  нині  став.

                                            А  народ усе  розвідав

                                            Почав  виясняти,

                                            І  ще  зранку на  Мазепи

                                            Чергу  вже займати.

                                      Ось  жаліється  Ярема

                                      Коцан  совість  має,

                                      Пів  відсотка – це  не  гроші

                                      Хіба  Він  не знає.

                                             Буду  свого добиватись

                                             Кричить  Люда  далі,

                                             Хай напише  два  відсотки

                                             Як  Тарас  Наталі.

                                      І  дзвінків  багато  було

                                      Родичі  дзвонили,

                                      Кажуть  дядько  із контори

                                      Навіть  щось  просили.

                                             А  Володя  розгубився

                                             Та  почав  втікати,

                                             І мобільні  телефони

                                             Почав  виключати.

                                      Ой  це  справа  не  легка

                                      Спадщину  ділити,

                                      Можна  родича  забути

                                      Друга  обділити.

                                             Як  Мені  це  пережити

                                             Що  робити  маю,

                                             З  кожним  днем  Я ворогів

                                             Все  більше  збираю.

                                     А  я  кажу  не  хвилюйся

                                     Гроші  як  прийдуть,

                                     До  останньої  копійки

                                     Передай  в  ,,АРТБУД’.’

                                                                   М.Конц

                                                                                   22.12.2006р.              

                                                                    м.Львів.