Байка про Золоту рибку

Байка про Золоту рибку.

Посилала Баба  Діда

Рибку половити,

Наказала що без рибки

В дім не приходити.

Встав старенький із печі

Вудку взяв і калачі,

Та подався він до річки

Щоб зловити дві плотвички.

Довго там сидів на кручі

Вже зірвались в небі тучі,

Дощ на землю повалив

Дід рибину не зловив.

Цілий день старався дуже

Закидав далеко, дуже

Скоро вечір наступає

В Діда сльози навертає.

Став старенький на коліна

Руки вгору він підняв,

Та Всевишньому молитву

Тихо прошептав.

Бог високо в небі був

Та молитву цю почув,

Тож Нептуну щось сказав

І рибину той послав.

Дід очам своїм не вірить

Вудку тягне в мить,

Що за рибка на гачечку

Золотом блистить.

Швидко здобич

Той схопив

У торбинку впхнув,

Але раптом тихий голос

Звідти він почув.

Що за диво в мене нині

Щось шепоче у торбині,

Дід швиденько відкриває

З переляку аж сідає.

Очі рибонька відкрила

Голоском заговорила,

Відпусти рибаче, годі,

Стану Я тобі в пригоді.

Добре серце Дідо мав,

Торгуватися не став.

Рибку в воду він поклав

Сам до дому почвалав.

Тихо Дід закрив ворота

Зі страху ні пари з рота,

Та стара почула вмить

Вже до Діда верещить.

Що ледаче, привалив,

Ніц, звичайно, не зловив?

Де тобі сім'ю тримати!

Ти не можеш ради дати.

Наш старенький рот закрив

Низько голову впустив.

Може Бабі все сказати

Щоб не вигнала із хати.

Розказав він про рибалку

Як ходив в далеку балку.

Потім далі все повів

І про рибку розповів.

Баба аж з дивана встала.

Ще сильніше закричала.

Як ти міг отак зробити

Щоб нічого не просити.

Швидко чоботи взувай

Та до річки вирушай.

Щоб на ранок було в мене

Дві машини й дві антени.

Наступила темна ніч

Затопила Баба піч,

Дуже важко Дідо дихав

Та до річки він доклигав.

Дві години там кричав

Рибку з річки викликав,

Раптом рибка випливає

До рибалки промовляє.

Добрий Діду, йди до дому

Знаю я що маєш втому,

А у Баби у Мокрини

Буде хата і машини!

Вже на дворі потемніло

Дід додому йде несміло,

Ледве ноги волоче

Від машин ключі несе.

Бабі ці ключі віддав

Сам на лавку він упав,

Баба пальцем покрутила

І до Діда говорила.

Геть старий іди із хати!

Хочу я джек-пот зірвати,

Ще до ранку можеш жити

Риба знає що робити.

Апетит старенька мала

П’ять разів ще посилала,

Скоро Діду буде ранок

Рибку дай нам на сніданок.

Та хутчій старий іди

Золоту сюди тягни,

Я ж володарка Землі

Хочу бачити її.

Ранок сонцем засіяв

Дід додому повертав.

Результат вже мабуть знав

Бо казки такі читав.

Юний друже, теж читай.

Та урок із того май,

Хоч пройшли уже віки

Не змінилися... жінки.

М. Конц

8 березня 2003р.

м. Львів