Джміль
Джміль в
кімнату залетів,
Мабуть заблудився.
Бо знесилений
щоразу
До вікна
він бився.
Ми гуртом
його ловили,
Щоб допомогти.
Але він
чомусь боявся
Не хотів
іти.
Та коли
упав без сили,
Я його
зловив.
Крильця я
Джмелю розправив
Медом накормив.
І ожив
наш Джміль раптово,
Дякую сказав,
І на
волю швидше вітру
Миттю Він
помчав!
М. Конц
31.05.2012р.
м. Львів
Немає коментарів:
Дописати коментар