Перший гріх.

Перший гріх

На Землі у ці часи

Не було нічого,

Дуже темно навкруги

Бідно і убого.

І тоді Господь сказав

Нехай світло буде,

Сонце зразу появилось

Стало ясно всюди.

Потім звірів він створив

Птахів і худобу,

Вже пізніше і людину

На свою подобу.

Та людині було сумно

По раю ходити,

Вирішив тоді Всевишній

Пару долучити.

Від Адама взяв ребро

Коли той заснув,

І подав йому дружину

Душу їй вдихнув.

Стали разом вони жити

Жити поживати,

Любуватися красою

Квіти поливати.

Воду брали із Євфрату

Її споживали,

А у Райському  саду

Яблука зривали.

Та не все у цім саду

Можна їм зривати,

Дерево що біля річки

Бог сказав минати.

Бо під ним живе давно

Змій великий, лютий,

Біля яблуні сидить

Неначе прикутий.

Єву він помітив зразу

І став спокушати,

Яблуко зірвав червоне

Почав пригощати.

На вкуси один разочок

Дуже тебе прошу,

Я нікому не розкажу

А тобі поможу.

Єва зразу не хотіла

Гріх такий робити,

Але потім не встояла

Змушена вкусити.

Мало того що сама

Яблуко вкусила,

Для Адама ще кусочок

Також залишила.

Таким чином святі люди

Перший раз згрішили,

Через те і рай прекрасний

Зразу залишили.

Навіть тисячу років

Людей не міняють

Заборонені плоди

І далі зривають.

Чи потрібно їх зривати

Чи без них прожити...

Може краще їх для змія

Там і залишити.

Ми нащадки цих людей

Старші чи молодші,

Не дозволені плоди

І для нас – солодші.

М.Конц

19.11.2003

м. Львів