Ніч
перед Різдвом.
Цю бувальщину зимову
Розповів Нам
дід Степан,
Це було
в Його дитинстві
Все , насправді,
бачив сам.
Можете зручніше
сісти
Очі краще
вам закрити,
Щоб могли усе насправді Так як було уявити...
То ж
була пора зимова
Ніч перед
Різдвом,
Білим снігом
завалило
І поля й ліси
кругом.
Ніч була
морозна дуже
Місяць ясно
так світив,
Саме в час
такий казковий
Наш дідусь у ліс ходив.
Він пішов шукати щастя
І дванадцять місяців,
Був малий… у казку вірив
Все побачити
хотів.
Так , як був
Він сиротою,
І ніхто не
дуже дбав,
У дорогу
небезпечну
Серед ночі
сам подавсь.
Йшов одну
годину, другу,
Може й
третю йшов,
На кінець
у ,, Вовчу яму ’’
Наш герой
тоді зайшов.
,, Вовча яма ’’ – це так зветься
Місце темне
у гаю,
Там далеко
серед лісу
Хтось назвав долину
цю.
В Нас , у Буському районі,
Цю
місцевість кожен знає,
Та ніхто
туди не йде
А як
може обминає.
Не звертав на
це уваги
Мандрівник
тоді малий,
Тихо вийшов
на поляну
І
побачив гурт людей.
Так , Вони це
були , точно
Всі Дванадцять
місяців,
Хлопець аж
присів від страху
Закричати вже
хотів.
Біля вогнища
сиділи
В шубах
білих всі Вони,
Рядом звірі
різні були
І лисиці , і
вовки.
Говорив
найстарший місяць
Мабуть Грудень
виступав,
Булаву тримав
велику
Голосно
усім казав…
Наступає
та хвилина
Що від
Вас , Я вже іду,
Через мить
Я свому сину
Передам
цю булаву.
Можете Мене
просити
Все що
хочете в житті,
Все для
Вас Я зараз
зроблю
В ці секунди
не прості.
І малий в цю мить
підвівся
В гору руку
Він підняв,
Можна я
щось в Вас попрошу
Голосно усіх
спитав.
Місяці всі
повернулись
Подивились
хто сказав,
Хто там бродить серед ночі?
Місяць Грудень запитав…
Я дідусю, я
тут ходжу,
З
Волиці сюди прийшов,
І
багаття ясне Ваше
Випадково тут
знайшов.
Ну тоді
підходь поближче
Три бажання
загадай,
Дві хвилини
залишилось
Тож
хлопчино поспішай.
Хочу хату
збудувати,
Трьох дітей
я хочу мати,
Ще дерева
посадити
Щоб не даром вік
прожити.
Грудень вислухав
малого
Булаву
свою підняв,
Грізно
глянув на хлопчину
І тихенько
так сказав…
Йди юначе
вже додому
Бо замерзнеш в
лісі Ти,
Та й дорога не
коротка
Не одну
годину йти.
А
бажання , не хвилюйся,
Всі для
тебе зроблю Я ,
Та скоріше просипайся
Бо холодна
нічка ця.
Вмить хлопчина наче зорі
Очі
широко розкрив,
Дивиться , а сніг пухнастий
Білим
сріблом все покрив.
Руки,
ноги, вже замерзли…
Розболілась голова,
Може це
насправді казка
Але ні , це
все життя.
Встав швиденько з під ялини
І на
зорі подивився,
Щоб ,бува, у темнім лісі
Там
не заблудився.
Аж на
ранок повернувся
Почав працювати,
Там у
Бовтихи старої
Гусей годувати.
На
Різдво лиш помолився
Бо
з ким святкувати,
А
про випадок у лісі
Вирішив
мовчати.
Час спливав, роки
летіли,
Пів
століття вже пройшло,
І про
випадок у лісі
Пам’ятає
мало хто.
Але
все що місяць
Грудень
Біля
вогнища казав,
Все
збулося для Степана
Як дорослим
тільки став.
Працював і в
полі, в шахті,
І
сади садив…
Будував будинки
гарні
І дітей
ростив…
Все ,що
знав я , юні друзі
Все
Вам розказав,
Місяців у
Ніч Різдвяну
Кожен з
нас шукав…
Може
Ви ще не
зустріли?
Поспішайте вже
тоді,
Якщо сильно
у щось віриш
Воно збудеться…
в житті !!!
М.Конц
22.12.2005р.
,,Вовча яма ‘’.
Немає коментарів:
Дописати коментар